ПОЄДНАННЯ СТИЛЮ НЮ З МІСЬКОЮ АРХІТЕКТУРОЮ. «МИ.МИКОЛАЇВ»,- У МИКОЛАЇВСЬКОМУ ОБЛАСНОМУ ХУДОЖНЬОМУ МУЗЕЇ ІМ.В. ВЕРЕЩАГІНА ВІДКРИЛАСЬ ВИСТАВКА РОБІТ СЛАВИ ПОСЄДАЙ

З нагоди 230-річчя Миколаєва в Обласному художньому музеї ім. В. Верещагіна Слава Посєдай презентувала експозицію робіт під назвою «Ми. Миколаїв». На виставці 54 фото. Вони об’єднані творчим поривом автора по новому відкрити для городян красу обласного центру. Виставку Слави Посєдай відвідала голова Миколаївської обласної ради Вікторія Москаленко. Нам вдалося поспілкуватися з автором робіт.

         Славо, Ви як людина з таким незвичайним поглядом на всесвіт, оточуючу нас дійсність, по справжньому відкрили для містян красу Миколаєва. Як Ви обирали локації для зйомок? Адже, через Ваші роботи можна здійснити екскурсію, вивчати історію і особливості архітектури обласного центру?

-         Я сама гуляючи містом, поглядом оцінюю місця майбутніх зйомок. Так би мовити, попередньо їх фотографую. Згодом дізнаюсь про ці споруди і будинки багато нового. Виявляється, що за кожним місцем своя особиста величезна історія. Щойно ми підійшли безпосередньо до реалізації цього проекту, місця зйомок вже були чітко означені. Це мої улюблені місця, куди мені подобається приходити і відпочивати душею. Наприклад, художня школа. Дуже гарне місце. Або споруда поблизу будинку зв’язківців. Та й сам будинок зв’язківців. Готуючись до зйомок іще раз переглядала місця, які відкликаються у моєму серці. Де можливо поєднати архітектуру з оголеною людиною.

А якщо додати до процесу трохи містики… Можна говорити про те, що ці будинки та споруди, створені рукою митця - архітектора, відчувають в Вас, Славо щось споріднене? Скажімо, людину мистецтва?

-         Павле, Ви коли про це сказали….Так, можу погодитися. Хоча, в такому контексті навіть і не думала. Але, це реально може бути. Тому що окремі місця немов би «місця сили». Ймовірно, і в архітектурі Миколаєва є щось таке. Щось, що притягує до себе. Приваблює мене і як людину, і як митця.

Сьогодні Ви показали миколаївцям місто іншим. В буденній суєті люди інколи і не помічають його справжньої краси. А де Вам, Славо хотілося б знімати іще?

-         Я хочу знімати у «NASA». Хочу робити космічні знімки. Космічна апаратура, нереально гарні космічні пейзажі. Дуже хочу туди.

А от що стосується міст України? У Харкові доводилося бувати?

-         Так, у Харкові були. Там дуже гарно. Були ми і у Львові. Але знаєте що..? Не відкликаються ці міста в моєму серці. Мабуть тому, що нерідні. Я до нестями закохана у Миколаїв. В його вулиці, в його архітектуру, гарні фасади і рельєфи, вікна. Тут все своє – рідне.

Славо, морська тематика приваблює Вас?

-         Спокійно. Дуже спокійно. На першій моїй виставці у Будинку художника була обіграна ситуація з появою жінки раніше за чоловіка. Це було презентовано через три локації: море, ліс, скали. Так, морської тематики у мене чимало.

Найпотаємніша мрія Слави Посєдай, яка вона? Про «NASA» ви говорили, але це більше робота…І все ж таки, про що сьогодні мріє фотохудожник Слава Посєдай?

-         Звичайна жінка Слава Посєдай мріє, щоб люди і інші живі істоти не залишалися одинокими. Щоб кожен отримав тепло і ласку. Я дуже хвилююся за людей близьких і не дуже, про дітей, позбавлених батьківського піклування. За тваринок. Це – мій біль.

Деякі Ваші роботи тяжіють поєднанням чоловічої та жіночої енергій. Створенню сім’ї…

-         Ви знаєте, я з вами погоджусь, і не погоджусь водночас. Я вважаю, що чоловік і жінка можуть бути разом. У той самий час кожен з них повинен зберігати себе у цих «разом».

Декілька слів про Ваших дівчат. Яким чином підбираєте моделей для зйомок?       - Коли бачу гарну дівчину намагаюся вмовити її взяти участь у фотозйомці. Те саме стосується і чоловіків.

Повертаючись до Ваших, Славо робіт. На деяких знімках зображені пари. Траплялося так, що після зйомок хлопці і дівчата залишалися разом? Може вже й сім’ї народжувалися?

-         Я думаю, що це в майбутньому. Дуже сподіваюся, що таке обов’язково в нашій команді трапиться. Пари дійсно з’являються, нові друзі і подруги. У нас справжня команда. Нас об’єднує мистецтво.

Дякую, Славо за цікаве інтерв’ю.