СТАЛІНІ ЛАГОШНЯК - 80 РОКІВ!

«Зі Сталіною Василівною мене познайомив Віктор Смірнов, якому я дуже вдячна за можливість провести вечір з людиною з великої літери! Сталіна Василівна надихає мене особисто на те, що треба завжди мати свою власну думку і позицію і не зраджувати їй. Я Вам за це дякую! Ви надихаєте на любов до своєї роботи. Ви є неперевершеної краси жінка і чудова талановита актриса! Я вражена Вашою любов’ю до України й до української мови. Для мене Ви є часткою моєї Батьківщини!», - привітала актрису театру зі сцени Вікторія Москаленко

Свій ювілей актриса відсвяткувала на сцені, купаючись в оваціях глядачів, оплесках і квітах! Під час камерного спектаклю глядачеві було розказано про все життя та творчий шлях актриси.

Сталіна Василівна розповіла зі сцени історію свого життя. У неї з дитинства була несамовита жага стати актрисою, коли свою першу роль вона отримала будучи трирічною дівчинкою.

Дитячий дебют і вирішив усю подальшу долю, коли після школи Сталіна Василівна вирішила стати актрисою. Більше того, заради вступу до Дніпропетровського театрального училища вона рік працювала вожатою в дитячому таборі аби опанувати українську мову, якою не володіла до цього.

Акторського відділення в училищі не було, тому Сталіна Лагошняк їздила на гастролі з місцевою філармонією. Співала, танцювала, грала на гітарі.

Одного разу її талант не залишив байдужим директора Тернопільського театру й він запросив Сталіну грати до свого театру. Актриса згадує, що кар’єра там складалась чудово, для Сталіни Іванівни навіть була написана п’єса, за мотивами якої пізніше зняли фільм «Чорноморочка».

За сімейними обставинами Сталіна Василівна мала поїхати з Тернополя до м. Орджанікідзе. Але при цьому директор Тернопільського театру зазначив, що місце для неї триматиме завжди.

Багато шанувальників Сталіни Василівна знають історію про те, як її чоловік запропонував переїхати до Миколаєва, «в якому є аж два театри».

Так доля привела Сталіну Лагошняк до Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру, якому вона віддала більше ніж півстоліття.

Протягом 30-ти років Сталіна Лагошняк була завідувачем трупи театру. У якості режисера поставила ряд вистав: «Білосніжка і сім гномів» Л. Устінова, О. Табакова, «Карлик Ніс» за В. Гауфом, «Дюймовочка» за Г-X. Андерсеном, «Кіт у чоботях» за Ш. Перром, для дорослої аудиторії – «Привиди» Г. Ібсена.

Сталіна Лагошняк за роки роботи створила велику галерею образів як драматичного, так і комедійно-характерного плану: Луїза – «Підступність і кохання» Ф. Шиллера; Надя – «Останній строк» B. Распутіна; Надька Березкіна – «Живи і пам’ятай» В. Распутіна; Єлизавета Семенівна – «Все починається з любові» Г. Голубенко, Л. Сущенко, В. Хайта; Ліза – «Лихо від розуму» О. Грибоєдова; Шура Подрезова – «Східна трибуна» О. Галіна; Кароліна Неаполітанська – «Прапор адмірала» О. Штейна; Домна Пантеліївна – «Таланти і шанувальники» О. Островського; Сенаторша Хармеліус – «Юстина» Х. Вуолійокі; Голда – «Поминальна молитва» Г. Горіна; Марина – «Дядя Ваня» А. Чехова; Сверчкова – «Акомпаніатор» О. Галіна; Таня, Софія Іванівна – «Поки вона вмирала» Н. Птушкіної; Баба Паша – «Бесприданник» Л. Разумовської; Памела Кронкі – «Дорога Памела» Дж. Патріка; Доріс – «Дівич-вечір» А. Менчелла; Мати – «Шість страв з однієї курки» Г. Слуцкі; Бабуся – «Дерева вмирають стоячи» А. Касона; Полковниця – «Дядечків сон» за Ф. Достоєвським; Валентина – «Олімпійки» О. Галіна; Мати Лукаша – «Лісова пісня» Лесі Українки; Аргонова – «Дами і гусари» О. Фредро; Степанида – «Солдатська вдова» М. Анкілова; Зося – «Смак черешні» А. Осецької; Фрося – «Піч на колесі» М. Семенової; Сонєчка Бейм – «Остання любов Сонєчки Бейм» А. Котляр, Таня («Станція, або Розклад бажань на завтра» О.Вітра), Жінка у чорному («Кольори» П.Ар’є)

У 1996 році була удостоєна почесного звання «Заслужена артистка України».
Фільмографія Сталіни Василівна налічує десятки фільмів, проте сама акторка говорить, що її серце належить театру!

«Я колись говорила, може це й неправильно, що кіно – це мертве мистецтво. Тому що якщо щось відзнято не так, то можна перезняти і з другого чи десятого дубля. В театрі ти щоразу граєш інакше. Ти думаєш про образ, ти ним живеш, все відчуваєш, тому щоразу спектакль виходить інакший. Інколи мені про це говорять глядачі. Мовляв, вчора Ви грали інакше. Тобто все залежить від твого внутрішнього стану. Але так як і без театру, так я не можу жити і без кіно»,- розповідає Сталіна Лагошняк.

Фільмографія Сталіни Василівни:

• 2007 — «Сильніше за вогонь» — сива жінка
• 2007 — «Іван Подушкін. Джентльмен розшуку-2» — епізод
• 2007 — «Ворожка» — мати Льовушки
• 2008 — «Стріляй, негайно!» — сусідка артиста Груздева
• 2008 — «Посмішка Бога, або Чисто одеська історія» — старенька за столом
• 2008 — «Розвідники. Останній бій» — Хана-Лора
• 2010 — «Якби я тебе кохав» — Анна Михайлівна, колишня свекруха Тані
• 2011 — «Мисливці за діамантами» — Леся
• 2012 — «Одеса-мама» — квартирна господиня
• 2012 — «Особисте життя слідчого Савельєва» — Анна Валерьяновна секретар Чераньова
• 2013 — «Рідкісна група крові» — епізод
• 2014 — «До побачення, хлопчики» — стенографістка (немає в титрах)
• 2014 — «Бик і Шпиндель» — сусідка Тазікова
• 2015 — «Пісня пісень» — епізод
• 2016 — «Кохання і море» — епізод
• 2016 — «40+, або Геометрія кохання» — Еліна Павлівна
• 2018 — «Лікар Ковальчук» — епізодична роль