ВІКТОРІЯ МОСКАЛЕНКО ВШАНУВАЛА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЇВ КРУТ

Немає слів, нема пісень,
Щоб нам славити Вас, герої,
Що у важкий, кривавий день
В зневірі не зложили зброї.

Ви сміло виступили в бій,
Хоч ворог йшов, страшний, суворий,
В душі не було молодій
Перед сильнішим злом покори!

І не злякало Вас те зло,
Ні смерть в снігу, страшна, холодна,
Вгору підняли Ви чоло,
На Вас чекала ж вся Соборна!

Ви стали прикладом усім,
Про Вас нікому не забути!
В понурій темряві віків
Світити будуть завжди Крути!

Під світлом тим розтане тьма...
Ви палко Рідний Край любили!
Любові ж Вашій меж нема,
Вона живе із-за могили!

(1962) Леся Храплива-Щур

КРУТЯНЦЯМ 

Голова Миколаївської обласної ради Вікторія Москаленко взяла участь у вшануванні пам’ять  подвигу української молоді – студентів і гімназистів – які 29 січня 1918 року прийняли нерівний бій з більшовицькою навалою біля станції Крути та поклали найдорожче на вівтар свободи – власні життя.

 Символічно, що захід, приурочений до  102-х роковин загиблих під Крутами провели біля пам’ятника Героям Небесної Сотні. Адже в 2014 році саме молоді хлопці першими загинули у боротьбі за незалежну Україну.

Присутні на заході представники Миколаївської обласної ради, Миколаївської ОДА, міський голова Олександр Сєнкевич, депутат обласної ради Надія Іванова, представники  осередку «Просвіта»,  голова Миколаївської обласної організації Народного Руху України Юрій Діденко, голова адміністрації Центрального району Олександр Береза , військові, студенти вшанували загиблих Героїв хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятника.

«Молоді  хлопці  - Герої Крут довели, що необхідно боротись за свою правду і правда переможе. Їх не дарма називають сучасними Кіборгами. Хочу, щоб ми всі пам’ятали про героїзм молодих хлопців та ті події в історії України, розповідали про це своїм дітям. Якщо ми не знатимемо свою історію, то ми не зможемо будувати своє майбутнє. Слава Україні!»,- Вікторія Москаленко.

…….

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.

Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.

Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

Після розстрілу більшовики не дозволили поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.