Фіксація руйнувань приватного майна власними силами - роз’яснення для громад

Експерти Програми DOBRE продовжують цикл запитань-відповідей щодо фіксації руйнувань спричинених збройною агресією рф. Ці роз’яснення базуються на запитаннях громадян, а саме на тому, як мешканці можуть самостійно зафіксувати інформацію, щоб внести її до Єдиної бази даних. Ця діяльність хоч і пересікається з завданнями ОМС з фіксації руйнувань, але регламентується по-іншому. З раніше оприлюдненими матеріалами (Докладна Інструкція для ОМС з проведення обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок воєнної агресії РФ) можна ознайомитись ТУТ.

У цьому ж роз’ясненні експерти відповідають на такі запитання:

Запитання 1

У багатьох приватних будівлях повилітали вікна, розрощені будинки. Який алгоритм дій, щоб зафіксувати збитки? Як це робити фізичним особам і куди звертатись? Що робити, якщо всі документи на власність загубились/знищені, або документи відсутні (набувальна давність самостійне будівництво без реєстрації ще у радянський час)? Як бути, коли ніколи не було даних про оціночну вартість?

Відповідно до постанови КМУ «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» від 26.03.2022 №380, якою затверджено Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно  внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, громадяни України, які є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації  з моменту введення воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» можуть подати інформаційне повідомлення про таке нерухоме майно.

Інформаційне повідомлення може бути подане: самостійно особою (засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія); з використанням мобільного додатка Порталу "Дія" у разі наявності РНОКПП); через адміністратора ЦНАПу або нотаріуса. Також таке повідомлення може бути подано представником.

Подача інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання або перебування особи.

Інформаційне повідомлення повинно містити такі дані:

1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи;

2) РНОКПП особи (у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті) (у разі подання через Портал Дія);

3) контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності);

4) відомості про нерухоме майно:

• тип нерухомого майна;
• загальну площу нерухомого майна (протяжність - для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури). У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність;
• адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;
• інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);
• інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності);
• форму власності нерухомого майна;
• наявність/відсутність статусу пам’ятки культурної спадщини;

5) відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні (для житлового фонду);

6) відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності).
Інформація, зазначена у підпункті 4 цього пункту, отримується/ підтверджується з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за наявності).

Щодо відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно. Хоч інформація і буде підтягнута з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо вона там міститься, однак краще такі документи відновити. У ст. 53 ЗУ «Про нотаріат» зазначено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування за письмовою заявою осіб, за дорученням яких, або щодо яких, вчинялася нотаріальна дія, нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування видається дублікат втраченого або зіпсованого документа.

При відсутності такої можливості (давності укладення правочину) як варіант – може бути звернення до суду для визнання за особою права власності на майно, яке не визнається чи оспорюється.

Фіксація пошкоджень, зруйнування (збитків). Відповідно до п. 4 постанови КМУ від 18.12.2013 № 947 ОМС, а в разі їх відсутності - військово-цивільні адміністрації населених пунктів проводять обстеження пошкодженого або зруйнованого житла, обліковують його, складають і затверджують списки постраждалих на відповідній території, збирають інформацію, необхідну для прийняття рішень щодо надання або відмови в наданні грошової компенсації та видають довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.

Можливо також зафіксувати наступним чином. Якщо власник пошкодженого/знищеного майна має змогу відвідати пошкоджене/знищене нерухоме майно, можна рекомендувати викликати працівників ДСНС для усунення наслідків та складення відповідного акту, потерпілий має отримати його копію.

У разі відсутності такої можливості – можна рекомендувати скласти акт руйнування самостійно з сусідами, у довільній формі із застосування норм законодавства. Або звернутись із таким запитом до ОСББ, управителя для складення відповідного акту.

Сума заподіяної шкоди має бути встановлена на підставі звіту про оцінку майна, або отриманого експертного висновку.

Супутніми доводами можуть виступати квитанції на рухоме майно (техніку, речі та інше, що знаходилось в будинку), фото майна до та після руйнування, по-можливості сформувати добірку повідомлень про ваш об’єкт у медіа.  Можна буде скористатися знімками з супутника, які підтверджують його руйнування.

Також необхідно зібрати за наявності будь-які чеки (квитанції, фактури) на пошкоджене чи знищене майно, яке знаходилося в нерухомості, зробити з них копії.

Запитання 2

Як бути з належним обстеженням та фотофіксацією, яка на даний час неможлива у зв'язку з бойовими діями? Інформацію про знищені будинки мають від сусідів, які не виїхали, волонтерів, короткі відео вулиць волонтерів і т.п.

Згідно п. 8 Порядку №473, роботи з обстеження пошкоджених об’єктів виконуються на територіях, на яких відсутні або завершено активні фази бойових дій. Разом із тим потерпілим особам слід надавати орієнтири про необхідність здійснювати фіксацію пошкоджень/руйнації власними засобами до завершення фази активних бойових дій.

Можливо для фіксації скласти акт руйнування у довільній формі із застосування норм законодавства. Бажано викликати працівників ДСНС для усунення наслідків та складення відповідного акту, отримати його копію.

Коли обстановка буде безпечною - вернутися до ОМС (військово-цивільної адміністрації або військової адміністрації) населеного пункту, щоб провели обстеження пошкодженого або зруйнованого житла.

Доказами можуть виступати фото майна до та після руйнування, повідомлення у ЗМІ (телеграм-каналах і т.п.).                      

Отже, можна попросити сусідів або волонтерів провести фото-, відеофіксацію стану вашої нерухомості.

Запитання 3

Як правильно оцінюється розмір збитків, адже крім ціни будинку, був ще ремонт, техніка, меблі і т.п. Як це оцінити і правильно зазначити в документах на компенсацію?

Методику розрахунку збитків поки не прийнято. При поданні інформації про зруйноване чи пошкоджене майно зазначено, що пошкодження побутової техніки та ремонту вказувати не потрібно.

Очікуваний законопроєкт №7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації» також не розповсюджується на відшкодування вартості речей, що перебували у об’єктах нерухомого майна, вартості внутрішньо оздоблювальних робіт, що був зроблений власниками такого майна, а також вартості пошкоджених та знищених транспортних засобів та інших об’єктів рухомого майна.

На даний момент діє Методика обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів, затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.04.2022 року № 65.

Але зверніть увагу,  що вона визначає особливості обстеження будівель та споруд з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації таких об’єктів та розроблення заходів із відновлення.

Хоч питання відшкодування вартості ремонту та побутової техніки поки не врегульовано, але все одно необхідно зібрати за наявності будь-які чеки (квитанції, фактури) на пошкоджене чи знищене майно, яке знаходилося в нерухомості, зробити з них копії.

Запитання 4

Чи є якісь різні умови для мешканців, які втратили будинки, але на території ще йдуть бої і тими територіями, що вже деокуповані і немає бойових дій?

Процедура повідомлення про зруйноване/пошкоджене майно однакові. А от дії ОМС залежать від реальної можливості виконувати свої обов’язки, адже роботи з обстеження пошкоджених об’єктів виконуються на територіях, на яких відсутні або завершено активні фази бойових дій.

Прості та якісні рекомендації для фіксації фактів знищень та руйнувань безпосередньо потерпілими особами, зроблені адвокатами, ви можете знайти у цій публікації, розміщений у безкоштовному доступі.

Корисні посилання:

1. Постанова Кабінету Міністрів України «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» від 26.03.2022 №380.
2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації» від 18.12.2013 № 947 (поширюється на постраждалих, які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, після дати набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 р. № 405 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”).
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації» від 02.09.2020 № 767 (поширюється на постраждалих, які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, після дати набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 р. № 405 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”).
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20.03.2022 №326;
5. Для інформації - Законопроєкт №7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації».

https://decentralization.gov.ua/news/15206