ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ В С. ВОСКРЕСЕНСЬКЕ

Вікторія Москаленко вшанувала пам’ять розстріляних євреїв Миколаївської області на місці масового їх знищення в с. Воскресенське.

Для учнів Воскренської та Калинівської загальноосвітніх шкіл було проведено виховні заходи. Біля пам’ятника розстріляним євреям голова Миколаївської обласної ради сказала, що такі трагічні сторінки історії ніколи не зітруться з пам’яті. Для того, аби будувати сильну державу – необхідно пам’ятати та шанобливо ставитись до своєї історії. Вікторія Москаленко назвала знищення невинних жертв нацистами надзвичайно жорстоким вчинком виправдань якому нема. 1.5 млн євреїв були знищені…

Український народ має з особливою увагою вшановувати жертв Голокосту, адже в нашій історії були не менш чорні події - Голодомор.

Також перед присутніми виступив депутат Вітовської районної ради. Він звернувся до присутніх зі словами скорботи.

Місце, де встановлено пам’ятник, розташовано на краю балки між селами Воскресенськ та Калинівка Жовтневого району. Очевидці страшних подій того часу згадували масові розстріли. Після масового поховання земля ще добу шевелилась…

Присутні та школярі вшанували пам’ять жертв Голокосту хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятника. Потім всі спустились до джерела «Єврейські сльози».

Вікторія Москаленко подякувала всім небайдужим, які доклали зусиль та облаштували джерело.

В єврейські балки в с.Воскресенськ в серпні 1941 року фашисти вивезли з Миколаєва на 22 автомашинах громадян єврейської національності. Начебто на роботу в колгосп «Шлях до нового життя» Воскресенської сільради, на збирання овочів. Насправді всіх їх розстріляли. Всього на цьому місці знищено близько восьми тисяч мирних жителів — дітей, жінок, стариків. Розстріли тривали протягом трьох діб. Неподалік було джерело, яке місцеві жителі назвали «єврейські сльози». Під час масових вбивств вода в ньому була червоною від крові. Щоб стерти сліди свого злочину, фашисти привезли на місце розстрілів 50 ув’язнених, які виймали з яру трупи, обливали бензином та спалювали. Цих арештантів також знищили. Жителі села Воскресенськ, які стали свідками звірств фашистів, згадували слова одного з офіцерів, що керував розстрілами: «Я по українській землі пройду пішки хоч тисячу кілометрів, але жодного єврея на своєму шляху в живих не залишу». Свої «задумки» фашисти втілювали з неперевершеною жорстокістю.

Трагедія Голокосту пройшла по миколаївській землі, залишаючи по собі сльози та біль, втрату близьких та забуття на довгі роки про саму трагедію. Адже навіть на пам’ятниках, які в невеликій кількості встановлювали в місцях масових знищень євреїв, в радянські часи писали: «Тут поховані мирні радянські громадяни». Само слово «єврей» тоді дратувало владу, а тема Голокосту була закрита для обговорення й вивчення.